ПРО ЩО РОЗПОВІДАВ “ГУКЛИВСЬКИЙ ЛІТОПИС” ПІВТИСЯЧОЛІТТЯ ТОМУ

Савчин О.М.

Не дуже сприятливі для господарювання умови не сприяли ранньому заселенню краю. У четвертому розділі урбарських відомостей у 1771 році схарактеризовано, в яких умовах господарювали гірські селяни;

-Пашу на нашу геверну маргу маєме, уже яка є, лиш тілько що не скоро трава росте, а скоро снігом припадає. Воду добру і доста її маєме,та й близько коло хижі нам тече.Дерева на огень букового в нашем кутку маєме доста, та й не дуже далеко,але ся і десять годів промине, покля ся раз уродить. Для нашого сушигу хміль маєме у кертах…інше ся не родит, лише овес; де нагноїмо помало, але дуже мало ся родит і пшениця яра та ячмінь.
Про клімат старожили сходяться на одному: давно зими були довгі і холодні. Згадують і дощові роки і засушливі літа.
-Сніг випадає на Михайла /21 листопада/.На Стрітення /15 лютого/ кажуть,що в цей день літо стрічається з зимою.Сніг сходить у марту.По Благовіщенню /7 квітня/починають ярувати у кертах.Після Юрія /6 травня/ виганяють худобу на полонину,аж до Іллі /2 серпня/. Усі польові роботи мають завершитися до Покрови /14 жовтня/. Досить часто, рік через рік, верховинцям надокучали стихійні лиха.

Підтвердженя цих бід зафіксовані у «Гукливському літописі», який вівся з 1660 до 1819 року і носить назву”Новєйшая, яжє когда случишася”. Середньовічна повість  писалась протягом 123 років. Більшість тексту літописання — це інформація про погоду, врожаї, місцеві важливі події, наприклад голод через люту зиму.До 1783 року писаний одним почерком з пропуском деяких років, мабуть переписаний з якогось оригіналу, адже один літописець не міг його писати стільки часу. З 1783 року аж до 1820 року писав його місцевий парох Михайло Григашій, слідуючих 10 років літопис вів хтось невідомий, бо Григашій помер 1823 року;

– 1660. Зима била твердая,сніг упав бив великий так,же дорогу в ліс люде протоптати не могли, як упав на Пущання Пилипово, то аж на Благовіщання єго рушило….Люде в недостатку соломи хижі,стодоли геть подерли марзі.
– 1785. Того року яровати почали по св.Ґеоргію і цілоє літо дожд ішов.Сівба аж до Покров зелена била. Посему мороз ізварив, мало што люди ізняли сівби.
– 1786.У яри, хотя і сице рано била, не била што сіяти. Люде із голоду пухли із голоду умирали.І того року літо мокроє і студеноє, врожай слабий. Того жде року люде їли січку,жаливу,ріпницю,кромпловиня і іная таковая.
– 1793. Зима,то є на слідуючий рік 1794 така била, же цілої зими не било видіти снігу,лем уверсіх помалу.Літо такоє сухоє било, же овси у многих містах так ізгоріли,что никто на них серп не брав.
– 1810.Місяця мая 14/27 за н.ст./ сніг розчав падати,і все падав до 22, на 27 де на п ядь у сел,у горах до коліна упав і лежав два дні.
– 1818. 30 юлія/12 серпня/ мороз упав і був.

Навожу літопис, так, як він написаний:

• “Рокы. НовЂшая, яже когда случишася.
• а̃хξ [1660]. Зима была твердая, снЂгъ оупа^в бы^в великыи, такъ же люде дорогу оу лЂсъ протоптати не могли, и якъ оупа^в на пущаня Пилипово, то ажъ благовЂщенїє єгω рушило. БлаговЂщенїє было въ д̃. н^длю по^л: Геωргїа во понеделокъ по Θоминой н^длЂ. Люде в недостатку соломы хыжЂ, стодолЂ гетъ подерли морзЂ:. Плугъ s̃і. н^длЂ оу поле пустило по рождест†Х^стовЂ, и́ то не всюду по пЂдъ БескЂдъ. /76/
• а̃хξє [1665]. Вина, овоцо^в и́ зерна доста было, токмо на пудгорю из ωбои^х сторо^нБескЂда хлЂбъ дуже бы^в изгину^в и́ зимивлЂ барзо мало было. ВЂвцЂ на хромоту выгиблы. БлаговЂщенїє было въ суботу вел. Геωргїа д̃. н^длЂ по па^с̃. ЛЂто было дуже мокроє.
• а̃хчθ̃ [1699]. МЂсяця Септе^в. дн̃я г̃і. сло^нце мЂнилося и тма, якоже темнЂнои́ нощи бы^л̃, яко и́ куро^мна нощъ ωсЂсти.
• а̃ψв̃ [1702]. МЂсяця юня дн̃я г̃і. прїишо^в бы^в Рако^вцїи Фере^нцъ из ПолщЂ, когда оvтЂкъ бы^в пре^днЂмецкы^м царе^м.
• а̃ψд̃ [1704]. Їарокъ копа^н коло Города Мукачовского.
• а̃ψи̃ [1705]. Тогда ЄрдЂлци ¹) зимовалися на ВерховинЂ. ПашЂ барзо было мало оу людїи на ВерховинЂ, такъ же стаинЂ, хижЂ были подерли и много из гибло маргы.
• а̃ψе̃і [1715]. На самое оусЂкновенїє Ч. Главы С. Іωана Кр. хлЂбъ моро^в изваривъ и было зЂло тяшко за хлЂбъ на ωба бо́кы БескЂда и вЂвся тогды куповали из Конюхова.
• а̃ψθ̃і [1719]. М^с̃ця Маjа дн̃я ки̃ на прп. ωца Нїкиты оупа^в бы^в снЂгъ великъи и оу селЂ бы^в такыи, якъ вел. морозъ. Прочее лЂто доброє было и оуродливоє и ωсЂнъ тепла суха, и на все пого^дна и снЂгу не было ажъ до рождества Х^с̃тва.
• а̃ψо̃є [1775?]. М^с̃ця Аvгуста а̃ дня Прев. Ца^р. прида^нла Рускому Єп^с̃пу Коледїю ЄзовЂцку, такъ речены^х Монахо^в прежде тре^х роко^в оуничтожены^х, тогда такожде и горо^д придали Изъ Єξцеле^нцїи Єп^с̃пу Андрею Бачи^нскїи, пото^мдарова^в(!) Єму царица Марїа Тересїа року пакъ а̃ψпв. Придала єще и село єдно при Оугу, имене^м Концгазъ.
• а̃ψо [1770]. Того року варта ²) была на БескЂдЂ єдна ω дру. на два добрЂ довержаи ³), такъ же никто не мого^л преити, хибалъ пта^х перелетЂвъ. Тогожде року Конфедераки пре^д МоскалЂ оутЂкали чере^з БескЂдъ и на единои вартЂ весма оубити вартишЂ ²) на БескЂду и посему другого року Полску землю царъ прїя^в.
• ¹) Erdély = Семигород, ЕрдЂлци = Куруци Раковція з Семигороду.
• ²) З нїмецького Warte = стража; вартиш, варташ = сторож.
• ³) Steinwurf.
• а̃ψп̃ [1780]. М^с̃ця Мая дн̃я і̃. снЂгъ оу верхо^в был и на а̃і де^н такїо моро^з бы^в, же и листокъ на лЂсЂ повари^в. ВЂвцЂ паки понеже постриженЂ были, пре^дзимою до стодо^л запирали.
• а̃ψпв̃ [1782]. ЛЂто было сухоє дуже, сЂвба и трава такъ вугорЂла, якω оу зимЂ ради недостатку зимЂвлЂ хижЂ и стаинЂ подер-/77/ли, бо снЂгъ оупа^в бы^впре^д пущано^м Пилиповы^м на три н^длЂ и єше на самого Геωргїа, єже быстъ в Θомину н^длю, снЂгъ бы^л оупавъ, же и землю закры^в.
• а̃ψпг̃ [1783]. Того року кто посЂя^в, добро оуродилося, пшеницЂ кове^л мого^лкупити за шЂстъ маряшЂвъ ¹). Того року МЂря^лники першїи ра^з помЂряли Верховину и первїи разъ оу Нижни^хВерецкы^х дво^х жидо^в, тоєстъ ω^тца из сино^миз губили: ω^тца изтяли и сина повЂсили и єдинаго русина, имене^м Петра, же розбили жида ЛатЂрского. Тогожде року НижнЂ Веречане достали собЂ правду: и^х было мыто ω^т Іормарку.
• а̃ψпз̃ [1787]. Коли мыши хлЂбъ изЂли на ОугорскЂ земли, была лехка зима, снЂгу не было, токмо морозы, єднакожъ такъ барзо мало было соломы, же и хижЂ подерли были. ВЂвса вЂко было по два семакы ²), и то не можъ было достати. По семо слЂдова^в добрыи рокъ.
• а̃ψпд̃ [1784]. Того року было сухоє лЂто, пашЂ оу Марамориши мало было. Того року Гукливци церко^в маловали вишну и нижную изганули ³). Маляр бывъ Францъ Пееръ нЂмецъ; из малова^л за тристо шЂдесятъ золоты^хвонашъ ⁴). Под часъ пароха Михаила ҐриґашЂи.
• а̃ψпє̃ [1785]. Того року Іаровати почали по С. Геωргїю и цЂлоє лЂто дождъ ишо^в. СЂвба аж до покро^в зелена была. Посему мороз извари^в, мало што люде изняли сЂвбы. И того року директоры⁵) на ОугорскЂ земли постали. ВЂвцЂ, коровы, конЂ на мотилицю коло Тиси вугибли наипаче идучи (має бути: їдячи) морозовату тенкерицю ⁶) слЂдующого паки року а̃ψпs̃.
• а̃ψпs̃ [1786]. Оу Яри хотя и сице рано была, не было щто сЂяти. Люде из голоду пухли и оу Марамороши из голоду оумираючи, и мясо оу С. мцю и˝ли, что болше, аще правда єстъ, и из дохленину и˝ли. Прото царъ дав бы^в оу сесЂ стороны провадити зерна. И того року лЂто было мокроє и студеноє, врожаи слабыи. Тогожде року люде и˝ли сЂчку, жаливу, рЂпницу, кромпловиня ⁷) и иная таковая.
• ¹) Маріяш = рід гроша, прозваний ізза образу вибитої на одній сторонї Марії; вартости 20 крейцарів; 3 Маріяші складали 1 ґульден 60 крейцаровий.
• ²) Що се за гроші нам не відомо.
• ³) Рознесли, зруйновали.
• ⁴) Мадяр. vonás forint, себто florenus longus.
• ⁵) Мабуть бунтівники Мартинович, Лацкович і їх товариші.
• ⁶) Мад. tengeri = ізза моря, значить: мелай, кукуруза.
• ⁷) Мад. krumpili = бараболї; кромповина те саме, що й попередня ріпниця: верхня, надземна часть бараболї. /78/
• а̃ψо̃ [1770]. (Цїла отся записка опісля витерта тоюж самою рукою, та із сеї причини некуди не читлива). Того року Конфедерако^в МоскалЂ ажъ до Верецкы^х оуганяли, на БескЂдЂ побиты и катуне ¹) и варташЂ на єднои вартЂ ω^т Маскало^в варта (?) была тогда же ле^м пта^х перелетЂвъ чере^з БескЂдъ.
• а̃ψпг̃ [1783]. Того року оу свою дїецезїю прїя^в владыка Андреи Бачи^нскїи СпЂшъ и дванаця^тваришЂвъ ²). Того року в сеи краинЂ Оугорскои великїи голодъ и хоробы тяшкЂ проходыли, народа до третеи части оумерло на глуханю ³) и голоду по преишлого року сЂчко^в и бурянами, былиєм наґазянили ⁴). Тогожде року многїи зЂло декрета ω^т царя Іосифа втораго высилалися по ώрсаґу ⁵) ω всякои́ и́ наименшои рЂчи, и́ мЂря^лники второє оуже мЂряли землю. Врожаи посере^дныи бы^л и́ лЂто благо было, єднаковоже же люде мало посЂяли были и́ слЂдующого року со взоро^м на Верховину, єще болшїи гла^д бывъ, бо крмЂ буряну и́ соломы и́ збрагу ⁶) люде ω^т жидо^вкуповали и из того кеселицю варили та сербали; ωббаче жиды барзо мало палили и́ Иця ⁷) пале^нки была по ωсе^м дудокъ; вина за преишлїи три́ лЂта мало что родилося. Того року Гукливїи ⁸) бы^л изпустЂвъ и было пусты^н до сорокъ хижъ. Сихъ оубо преишлы^х четыре^х роко^в всякоє созданїє разныма повелЂнїя ним (sic!) ωбязано бы^с̃. Ах Римскыи вл^дка, попы, кро^вфове, Панове и́ НемешЂ ⁹), простЂ и́ жебраки, Жыды и́ цигане, вои́ны и́ ремеселникы живыи и мертвыи кЂсцЂ, косницЂ, поля и́ лЂсы, воды, долины и горы, дорогы, хижЂ, пецы и́ дрыва, звЂрїє, птахи и рыбы, волы, конЂ и́ что далше и ψы побиваны, но єще съ дождами и хмарами разположено быстъ, что вЂдЂти кождыи́ можетъ из разны^х разположенїи декретω^в царскы^х.
• а̃ψпи̃ [1788]. Голо^д великїи быстъ, хлЂба, вина мало вродила. Царъ римскїи Іωсифъ вторїи и Павел Моско^вскїи на противо царя Турецкого повстали воевати.
• ¹) Мад. katona = жовнїр.
• ²) Заложених у заставку грошеву Польщі ще королем Жиґмонтом.
• ³) Tifus.
• ⁴) Мад. gazolni = занечищувати, смітити.
• ⁵) Мад. orzág = край. ⁶)
• ⁷) Мад. itce = мірка, менше-більше 2½ децілїтер.
• ⁸) Із сего місця видко, як імя села правильно звучить.
• ⁹) Мад. nemes = дворянин, шляхтич.
• а̃ψпθ̃ [1789]. Того року Велґраде ω^т Турка ω^тнятъ и́ инчи многїи вары-/79/шЂ ¹). Туркы до Мукачова бли^з тисяща приведено было, которїи поиманъ Царъ Іωсифъ вторїи при турецкЂ граници поскравле^н бы^в, Москалъ ищи болше витяство ²) из Турка оуроби^в. Рокъ и́ оурожаи́ посере^днїи, лЂто сухоє, такъ же слЂдующеи́ зими хижЂ дерли и́ марзЂ ³) давали, єднаковоже много марги и^зголоду издохло. Тогож року кЂсцЂ ходили пЂ^д Белґрадъ и до Панчова коси́ти́ и сЂно робити на воину. Ωвесъ из Полще де^н и ноче чере^з ВерецкЂ на воину провачЂнъ (sic!)
• ¹) Мад. város = город, місто.
• ²) Мад. vitéz-ség = бодрість.
• ³) Мад. marba = скот, бодлина.
• а̃ψч̃ [1790]. Того року почали яровати по БлаговЂщЂнЂ другого тижня. Марги и^здохло много ω^тголоду. ЛЂсъ ставъ розвиватися оу два тижнЂ по Геωргїи. Їώсифъ цар Римскїи оумеръ и̃ дня фебруарїа. Оугорска земля всЂ єго декрета, много полезнЂ прощавЂ, попалила, нумеры из хижъ постЂсовала, книги мЂря^лскЂ попалила.
• а̃ψчв̃ [1792]. МЂсяця Їюнїя въ де^н и̃ то є̃ на Стаго Великомуч. Θеодора Стратилата оу полонинЂ снЂгъ бы^в оупа^в аж пона^д краи́.
• а̃ψчг̃ [1793]. Зима то є^с̃ на слЂдущїи рокъ а̃ψчд така была, же цЂлои зимы не было вЂдЂти снЂгу, ле^м оу версЂ^х помалы, а ни дожду и тогожде року а̃ψчд-го лЂто такъ сухоє было, же ώвсы оу многи^х мЂста^х такъ изгорЂли, что нитко на них серп не бра^в и де на млако†земли не мож было жати, ле^м мыкали ωвесъ и РЂмо^м (?) кЂсцЂмъ оу добрЂ кЂсници не маи было можно накосити на єде^нвЂз сЂна. За симъ рокомъ слЂдова^в рокъ а̃ψчє.
• а̃ψчє [1795]. Зима была дуже студена и́ западниста, ле^д на єде^н сягъ зато^вшки бывъ; сЂна єде^нвозокъ оу ВерховЂнЂ за шЂстъ золоты^х оугорски^х не можъ было купити. Прото хыжЂ и стаи́нЂ, а оу послЂдокъ и́ маргу подерли слЂдующаго паки́ лЂта и яри; прото же лЂтЂшнаго року сЂвба погорЂла, оу ДебрецинЂ и поза Тису по дванацятъ золоты^х нЂмецкы^х єде^н кобелъ жита платили и понеже оу Полщи хлЂбъ бывся оуроди^в, бо преишлаго року тамъ дождъ ишо^в, зато из ПолщЂ оугорска земля зерно возила себЂ ради выживленїя и єде^н кобелъ жи́та платила по пятъ золоты^хримскы^х, албо и́ по шестъ оу Ґалицїи. Тогожде року аψчє априля к̃у (sic! себто: 28) дн̃я оупа^в бы^вснЂгъ и оу селЂ маиже посе-/80/ре^д голЂнкы и за два дн̃ы оу се́лЂхъ лежа^в, (а) оу версЂ^хтаки бы^вза два тижнЂ; и моро^з повари^в росады, дынЂ, ωгурки, ле^н, горо^х, лЂс, и прочая, єднаковожь ярь скоро почала была ся и лЂто помЂрноє было, ωсенъ добра, а зима тепла слЂдовала слЂдующаго року.
• а̃ψчs [1796]. Рокъ погЂдли́выи́ бывъ и́ хлЂба было доста. Того року Францухы глубоко оувои́шли до нЂмецкои́ землЂ то єсть: вели́кыи́ дарабъ ¹) ω^тдобрали Австрїи и́ оу катуны имали́; панове, попы, немешы ώвесъ, жи́то, грошЂ на воинску помощъ даровали́ и́ невЂрны^х тоє^с̃ изра^дливы^х Пано^в ины^х оу Пешту и^згубили, и́ны^х до Мукачовского города до аресту послали. — Тогожде року аψчs̃ нашъ Росїискїи Кли^р (!) дїєцесїи Мункачо^вскои́ ходотаиство^м Их Єξцеленцїи Єп^с̃па Андреа Бачинского ω^т а̃ Маjа Ри́мскаго, то есть ω^т самаго дне воскресенїя… теченїє трецять єзрїи ²) золоты^х Римски^хпомощи… прїя^л єсть съ сла^дкы^м пЂнїє^м Сеи́ де^н єгоже сотвори (Господь возрадуємся) и во^звесели^мся во^н и́ паки́ Хс̃тсъ воскресе и пр.
• а̃ψчз̃ [1797]. Того лЂкта из Францухо^м супокои́ ся и^зробився. Того року Цариця Московска Єкатери́на померла и тогожде року в Оугорскои́ земли́ цЂлое лЂто НемешЂ изобрали были Лоґро^{в 3}), муштровалися и́ напроти́во Француха готовилися, але лише келчикъ ⁴) оуробили ωрсаґови и́ розїишлися бе^з всякого хосна.
• ¹) Мад. darab = кусник, кусень.
• ²) Мад. ezer = тисяч. Інтересно, що лиш на отсе велике число не уживають угорські Русини свого слова.
• ³) Нїм. Lager.
• ⁴) Мад. kölstég = Unkosten, Spesen.
• а̃ψчи̃ [1798]. Того року зима была лехка, лишеи на єде^н тижде^н оупо^в бы^в снЂгъ: ярь была суха, лЂто погЂдливоє. д̃ Їунїя моро^з великыи бы^л аж коло краю воды ле^д бы^в и́ много шкоды оуроби^в.
• а̃ωї [1810] id est. 1810. Зима была лкхка, яровати ωбаче оу в̃ тижнЂ почали по благовЂщенїю. Мц̃ю маю θ̃і снЂгъ ро^зчавъ падати и́ все падавъ до к̃в, на к̃з де^нна пя^д оу селЂ, оу горахъ до колЂна оупавъ и́ лежавъ два дны. Єднакже оурожаи́ хлЂба и́ сЂна бы^в.
• 1811. Зима была погЂдлива, лЂто дуже сухоє, сЂна наи́паче и вЂвса оуроди́лося мало, сого ради слЂдующои зимы (було тїсно).
• 1812. Велми скупо было за пашу, єде^н воз сЂна по сто ри́мскы^х /81/ куповали ¹) ω^т поляка шупанского Тарґонескаго имене^м; подерли были хыжЂ, стаинЂ и прочая. И мадргы много оугибло. Рошчали яровати пере^д бг̃овЂщенїє^м на тижде^н и́ три дн̃я ωрали, а потому снЂгъ оупа^г и́ лежа^в за д̃ тижнЂ. . Того года ца^р Їωсифъ паперо†гро́шЂ свои и́зганувъ и́ пять римскы^х єдни^мпаперовы^мримскы^м вумЂнова^в: за сто двацять дава^в. — Того года оу яри воско ишло много до По(л)шчЂ и снЂгъ оупа^в бы^в на г̃і мая и на л̃ де^н мая; того года мнясницъ было θ̃ тижнїи.
• 1813. Москаль Француза голодо^м и́ зимо^в оу поля^х при Москви́ цЂлу армадїю заморози^в и́ такъ его нагна^в до францускои́ землЂ. Тогожде года цЂлоє мЂсто дожди ишо^в и на верховинЂ хлЂба было доста, але на дЂлнои́ (стор)онЂ дуже мало было хлЂба.
• Року 1818. дря в̃і, г̃і и д̃і села повише Кошичи и пЂля Попраду вода (видерто) и много люда и́ маргы потопила, аки Ноєва потопа.
• Року 1813. θ̃і окто^в оу ТалїанскЂ земли́ Француха Москаль и НЂмець (видерто) множество оубивъ пЂля вариша ЛипсЂ.
• Року а̃ωи̃і [1818] die 11. Aug. S. N. а нашего л̃ Іулїа моро^з оупа^в бы^л.
• Року аωка [1821] die 9 Junii S. V. nives ceciderunt et tribus diebus cum … cvexarunt.
• (Anno 1830 ?) Cholera ex Imperio Russico per Galliciam etiam horsum pervenit, mulsum depopulabatur. Vigiliae in Limitibus Galliciae ob choleram excubabant a mense martio usque septemb.”