Чому Новий рік приходить взимку?

Історія свята Нового року дуже стара і починається близько 25 століть тому. За цей час дату святкування Нового року переносили 3 рази, а традиції підлягали корінних змін. А Ви знаєте, чому святкують Новий рік взимку?

В давнину всі свята були пов’язані з природними явищами. Ось так і пробудження всього живого від довгої холодної зими язичники вважали святом. Вже тоді у них існував свято Нового року. Пробудження природи завжди відбувалося в березні, тому Новий рік відзначали саме в цьому місяці.

Стародавні римляни завжди слідували звичаєм предків, тому Новий рік відзначали 1 березня. Саме в цьому місяці вони починали сільськогосподарські роботи в полі. Ця традиція тривала досить довгий час, поки римський імператор Гай Юлій Цезар не почав реформу календаря.

У 46 рік до н. е.. Цезар взявся за реформу календаря, який був заснований на русі Землі навколо Сонця. В результаті цієї реформи з’явився юліанський календар. Згідно з цим календарем, свято Нового року був перенесений на 1 січня. Але й це не все. У юліанському календарі налічувалося 12 місяців замість 10, як це було в язичницькому. Непарні місяці нараховували 31 день, а парні – 30. Варто врахувати, що до грудня був доданий один день за указом Цезаря. А щоб календар не довелося коригувати щороку, з лютого відняли один день. Пізніше один Юлія Цезаря Марк Антоній запропонував назвати сьомий місяць на честь імператора – липнем. Імператор Август також вніс свої зміни в календар. Він вирішив назвати восьмий місяць в році своїм ім’ям. Так з’явився місяць серпень. Так як і серпень названий на честь імператора, в ньому також слід бути 31 дню. І ще один день був віднято з лютого. Таким чином у високосному році в лютому налічується 29 днів, а в звичайному – 28.

Хоч початок Нового року і було перенесено на 1 січня, різні європейські країни продовжували святкувати Новий рік в березні аж до XV-XVI століття.

На Стародавньої Русі Новий рік завжди святкували навесні. Але новий порядок відліку років затвердив великий князь московський Василь Дмитрович. Він переніс святкування Нового року на осінь. В цьому також була своя логіка. Осінь – це час збирання врожаю, підбиття підсумків минулого року. Ось і виходить, що Новий рік восени припадав на 1 вересня. Головною причиною перенесення дати Нового року можна вважати біблійні тексти. Саме на їх основі була затверджена нова дата свята.

Святкування Нового року восени стало популярним серед населення. Але не варто забувати, що язичницький Новий рік в березні народ також продовжував святкувати. Більше 200 років народ на Русі святкував Новий рік два рази – церковний восени і «цивільний» навесні. Але чому святкують Новий рік взимку, а не восени чи навесні?

У 1669 році Петро I ввів указ, що Новий рік святкують як в Європі – 1 січня. У наказовому порядку всіх жителів змусили святкувати Новий рік взимку. 31 січня 1669 Петро I відкрив свято. А на ранок 1 січня було скоєно святкова хода, яке супроводжувалося салютом з гармат. Ось так з 1700 року ми почали зустрічати Новий рік серед зими, як у Європі.

Не варто забувати, що Петро I також ввів іншу традицію – прикраса новорічної ялинки. Звичайно, на Русі ялинка або сосна завжди вважалися деревами, які символізували смерть. Споконвіку соснові гілки завжди клали на труну померлого і розкидали по дорозі, по якій повинна пройти похоронна процесія. Тому традиція наряджати ялинку на Новий рік довго не могла закріпитися у нас. Тільки через століття всі почали масово використовувати ялинку і сосну як символ Нового року.

Не варто забувати, що в XVI столітті також була ще одна реформа календаря, яка відбилася на наших новорічних святах. Справа в тому, що рік за юліанським календарем не зовсім співпадає з сонячним. Різниця між двома календарями становила 11 хвилин 14 секунд у році. От і вийшло, що за кілька століть ми «відстали» на 14 діб від сонячного календаря. І ось 24 лютого 1583 папою римським був введений «Вічний календар Григорія». Цей григоріанський календар був відразу ж було введено у всіх католицьких країнах Європи. У Радянському Союзі перехід на григоріанський календар відбувся в 1919 році. Так ми відстали від григоріанського календаря на 14 діб, 1 січня настав на 14 днів раніше. А 14 січня народ святкував Новий рік за старим юліанським календарем. Ця традиція і до цих пір збереглася у нас під назвою Старий Новий рік.

З приходом радянської влади свято Нового року було заборонено. Так, В 20-х роках минулого століття святкова ялинка була оголошена релігійним пережитком минулого. І тільки в 1936 році під приводом турботи про дітей був виданий спеціальний указ про дозвіл свята Нового року. Але ось одна зі складових свята, церковний молебень, був повністю виключений.

Як бачите, традиція святкування Нового року дуже стара і змінювалася вже кілька разів, поки не дійшла до нас в тому вигляді, в якому ми її знаємо зараз. Під час новорічного застілля можете розповісти всім друзям, чому святкують Новий рік взимку і скільки змін цієї традиції довелося пережити.